Зелений феєрверк Аспленій
Аспленії — досить невибагливі й дуже красиві папороті. У природі вони поширені по всьому світу. У помірних широтах - більше невисокі види, з перистими або вильчастими листками й короткими вертикальними чи повзучими кореневищами; у тропіках — великі, з перистими або цілісними листками, що нагадують зелені фонтанчики, довжиною до 2 м.
Види аспленію, які ростуть у помірному поясі на скелях і на кам'янистих лісових ґрунтах, прекрасно почуваються у відкритому ґрунті — на підпірних стінках, альпійських гірках і в кам'янистих садах, у тіні за достатнього зволоження.
Опис рослини
Рід аспленій, або костянець (Asplenium), об'єднує близько 500 видів папоротей родини аспленієвих (костянцевих). Це багаторічні трав'янисті рослини, наземні епіфіти. Кореневище повзуче, коротке, виступаюче, іноді прямостояче, у м'яких лусочках. Листки прості, від цілісних до перисторозсічених, гладенькі. Спорангії (органи розмноження) розташовані на нижньому боці листків, на вильчастих вільних жилках. Черешок щільний.
Аспленії поширені в усіх зонах західної та східної півкуль. Серед представників роду є листопадні види, а також незимостійкі й зимостійкі. У культурі представлені види, зовні сильно відмінні один від одного, а в кімнатному квітникарстві частіше вирощують вічнозелені тропічні.
Популярні види кімнатного аспленію
Аспленій південноазійський (Asplenium australasicum)
Батьківщина — Східна Австралія та Полінезія. Епіфітна рослина з великими листками довжиною до 1,5 м і шириною 20 см, зібраними в щільну, досить вузьку лійкоподібну розетку. Кореневище пряме, товсте, укрите лусочками й безліччю сплутаних додаткових коренів.
Листки цілісні, іноді неправильно вирізані, обернено-ланцетні, з найбільшою шириною в середині або трохи вище середини пластинки, які досить різко звужуються донизу у основу. Соруси (спороносні органи) лінійні, розташовані косо щодо середньої жилки листка.
Аспленій гніздовий (Asplenium nidus)
Батьківщина — вологі тропічні ліси Африки, Азії та Полінезії. У природі ця папороть веде епіфітний спосіб життя, на стовбурах і гілках інших рослин. Має товсте кореневище й шкірясті великі цілісні мечоподібні листки, що досягають значних розмірів і утворюють щільну розетку на верхівці кореневища. По нерозсічених шкірястих зелених листках проходить чорно-коричнева серединна жилка.
Листки разом із сплутаними коренями утворюють своєрідне «місце», тому цю папороть іноді називають «пташиним гніздом». Аспленій гніздовий легко розводити в кімнатних умовах: у культурі він не такий величезний, але виглядає дуже ефектно.
Аспленій сколопендровий (Asplenium scolopendrium)
Дуже схожий на аспленій гніздовий. Іноді зустрічається під назвою листовик сколопендровий (Phyllitis scolopendrium), а ще його називають «оленячий язик». В Англії та Німеччині ця рослина трапляється в дикому вигляді, існує безліч її гібридних форм.
Ремнеподібні листки спочатку ростуть угору, а з часом вигинаються дугою. Краї листків хвилясті, а в різновидів crispum та undulatum — кучеряві. Рослина ідеально підходить для зимових садів і прохолодних приміщень.
Аспленій цибулиноносний (Asplenium bulbiferum)
Батьківщина — Нова Зеландія, Австралія, Індія. Трав'яниста листопадна папороть. Листки тричі перисті, довгасто-трикутні, 30–60 см довжиною і 20–30 см шириною, світло-зелені, зверху звисаючі. Черешок прямий, до 30 см довжиною, темний. Спорангії розташовані на нижньому боці, по одному на кожній частці.
На верхньому боці листків утворюються виводкові (додаткові) бруньки — вони проростають ще на материнській рослині. Цей вид широко поширений у культурі й добре росте в кімнатах і помірно теплих приміщеннях.
Аспленій живородний (Asplenium viviparum)
Батьківщина — острів Мадагаскар і Маскаренські острови. Наземна багаторічна розеткова рослина. Листки з короткими черешками, двічі- й чотири рази перисті, довжиною 40–60 см, шириною 15–20 см, дугоподібно вигнуті. Сегменти дуже вузькі, лінійні до майже нитчастих, довжиною до 1 см і шириною близько 1 мм. Соруси розташовані по краю сегментів.
На верхньому боці листків розвиваються виводкові бруньки, які проростають на материнській рослині. Упавши в землю, вони вкорінюються.
Особливості догляду за кімнатним аспленієм
• Температура. Аспленій належить до теплолюбних папоротей: бажано, щоб стовпчик термометра стояв близько +20…+25 °C, а зимою не нижче +18 °C. Протягів рослина не переносить.
• Освітлення. Місце має бути достатньо світлим, але з притіненням від прямих сонячних променів. Можлива легка напівтінь, але не темне місце.
• Полив. Рясний із весни до осені й помірний узимку. Замість звичайного поливу рекомендується час від часу занурювати горщики з рослиною в ємність із водою. Аспленій не переносить жорсткої та хлорованої води: для поливу використовують воду кімнатної температури, відстояну не менше 12 годин.
• Добриво. Підживлення проводять раз на місяць із квітня по вересень слабоконцентрованим розчином добрив — приблизно половинна доза для таких рослин, як філодендрони чи фікуси.
• Вологість повітря. Аспленії потребують вологого повітря, близько 60 %. Якщо менше - листя сохне. Найкраще поставити рослину на широкий піддон, засипаний керамзитом або гравієм, поливаючи і землю в горщику, і сам піддон. Якщо неподалік є батарея центрального опалення, її варто завішувати вологим рушником або простирадлом.
• Пересадка. Пересаджують щороку або через рік. Рослина не переносить посадки в надто велику ємність, а ґрунт має бути слабокислий і пухкий.
• Розмноження. Як і всі папороті, аспленій розмножують спорами й поділом куща.
Вирощування аспленію в домашніх умовах
Світло й температура
Аспленії не люблять надто яскравого сонячного світла: воно спричиняє побуріння й відмирання листків (вай). Добре ростуть ці папороті біля вікон північної орієнтації.
Улітку оптимальною є температура +22 °C; за невисокої вологості повітря рослина не витримує температуру вище +25 °C. Узимку оптимум — у межах +15…+20 °C, а зниження температури нижче +10 °C може призвести до відмирання вай, а іноді й до загибелі. Протягів, холодного повітря та пилу аспленій не переносить.
Полив
Улітку аспленій поливають регулярно: земляна грудка не повинна пересихати, бо це може призвести до відмирання вай. Проте й перезволоження допускати не можна.
Оптимально поливати опусканням рослини в посудину з водою: щойно верхній шар заблищить від вологи, горщик виймають, дають зайвій воді стекти й ставлять на постійне місце. Узимку папороть поливають помірно, залежно від потреб та сухості повітря. Для поливу використовують м'яку воду кімнатної температури.
Важливо! І пересушування, і надмірне перезволоження земляної грудки однаково згубні для рослини.
Обприскування
Аспленій любить часте обприскування. Улітку за високої температури (вище +22 °C) сухе повітря може призвести до відмирання вай — у такому разі їх обрізають, а рослину регулярно обприскують, і скоро з'являються нові.
Горщик із папороттю можна поставити в посудину більшого діаметра, заповнену вологим торфом, або на піддон з вологими камінцями. Узимку аспленій обприскують м'якою теплою водою щодня; якщо в приміщенні прохолодно, обприскування скорочують, щоб не з'явилася пліснява.
Крім усього іншого, щоденна обробка тримає рослину в чистоті. Жодних препаратів для надання листкам глянцю застосовувати не слід.
Підживлення й обрізка
Улітку раз на місяць під час поливу аспленій підживлюють мінеральними й органічними добривами половинної концентрації.
Обрізають лише пошкоджені або дуже старі листки. Якщо кущик через необережність засох, таке листя обрізають, а те, що залишилося, регулярно поливають і обприскують двічі на день — скоро з'являються молоді.
Пересадка
Пересаджують аспленій весною, якщо рослині тісно в горщику, після того як вона почне рушати в ріст. Склад суміші залежить від віку:
• молоді рослини з ніжним корінням — торф'яна, листкова, перегнійна земля й пісок (2:2:2:1);
• дорослі великі екземпляри — дернова, листкова, торф'яна, перегнійна земля й пісок (2:3:3:1:1).
У суміш додають дрібні черепки й кусочки деревного вугілля, а також можна додати рубаного сфагнового моху. Підійде й готова ґрунтова суміш для орхідей.
Під час пересадки відмерлі корені видаляють, а живі не обрізають і за можливості не пошкоджують, бо вони ростуть дуже повільно. Землю не слід сильно приминати — папороті люблять, коли ґрунт біля коренів пухкий. Після пересадки рослину поливають теплою водою й обприскують. Горщик обирають широкий.
Розмноження аспленію
Аспленій розмножують поділом кореневища, виводковими бруньками та спорами.
Поділ куща
Розрослий аспленій ділять весною, під час пересадки. Кущ обережно розділяють руками, звертаючи увагу на кількість точок росту. Якщо вона одна або їх зовсім небагато, ділити папороть не можна — це може призвести до загибелі. Молоді рослини після пересадки не одразу рушають у ріст.
Виводкові бруньки
У живородних видів на жилках виникають меристематичні бугорки, що дають початок виводковій бруньці. З неї розвивається дочірня рослина з розчленованими листками й короткими черешками. Відділяючись і опадаючи, такі рослинки переходять до самостійного існування.
Виводкові бруньки можна відламувати разом із кусочками вайї й укорінювати в пухкому субстраті. Також можна скористатися молодими рослинами, які вкоренилися самостійно.
Спори
Спори утворюються на нижній поверхні листків. Їх висівають ранньою весною, найкраще в розсадник, що обігрівається знизу й де підтримується температура +22 °C.
Листок папороті зрізають і зіскрібають спори на папір. У розсадник засипають шар дренажу та обеззараженої землі для посіву насіння, добре поливають ґрунт і розсівають спори за можливості рівномірно. Розсадник прикривають склом і ставлять у темне тепле місце. Щодня скло на короткий час знімають для провітрювання, але землі не дають пересихати.
У темряві розсадник тримають, поки не з'являться рослини — це станеться через 4–12 тижнів. Потім його переносять в освітлене місце й знімають скло. Коли рослини підростуть, їх проріджують, залишаючи найміцніші на відстані 2,5 см одна від одної. Молоді екземпляри, що добре розвиваються після проріджування, можна пересаджувати в горщики з торф'яною землею — по 2–3 рослини разом.
Хвороби та шкідники
Виникнення найпоширеніших хвороб — сірої гнилі та бактеріозів листя, які призводять до їхнього висихання, — можна попередити, обмеживши полив папороті.
Плями, що виникають через ураження грибами родів Phyllosticta і Taphrina, лікують фунгіцидами. Варто знати, що препарати на основі цинебу й манебу, які радили раніше, виведені з обігу й більше не дозволені до застосування.
Плямистість листя буває пов'язана й із неправильним використанням добрив (перевищення необхідної дози) або непідходящим складом ґрунту: він має мати знижену кислотність.
Важливо! Коричневі плями можуть бути ознакою появи листкової нематоди. У цьому разі рослину краще викинути — боротися з нематодою дуже складно.
Пошкоджені краї листків можуть свідчити про несприятливі умови середовища: сухе повітря, нерегулярний полив тощо. Застосовувати блиск для листя не рекомендується.
Зелений фонтан на вашому підвіконні
Аспленій прощає новачкам чимало помилок, але двох речей не терпить — сухого повітря та прямого сонця. Поставте його біля північного вікна, тримайте ґрунт рівномірно вологим і обприскуйте щодня — і розетка швидко розгорнеться в той самий зелений фонтанчик, за який цю папороть і полюбили. А коли кущ розростеться, виводкові бруньки чи поділ кореневища дадуть вам нові рослини без жодних витрат.