Botanica — на головну
Що можна і не можна класти в компост

Що можна і не можна класти в компост

Кожен господар, маючи дачу чи присадибну ділянку, обов'язково виділяє місце, куди скидає всі відходи: городні, садові, кухонні, побутові, від тварин, у тому числі й домашніх. Перегниваючи, вони формують компост. Чим різноманітніший склад відходів, тим кращою буде якість отриманого компосту.

Але є одна умова: для компостування відбирають лише здоровий рослинний матеріал. Інакше компост виходить «брудним» і потребує обеззараження від хвороб, очищення від насіння бур'янів та знищення шкідників. Виходить, що бур'яни, хворі плоди й рослини в компост класти не можна? Можна — але в цьому разі з компостом доведеться додатково попрацювати.

Яким буває компост

Компост — це концентрат ферментованої або перегнилої органіки. Готують його двома способами: аеробним і анаеробним.

Аеробний спосіб

За цього способу компостну купу вкладають пухко, не утрамбовуючи, і щодня або через день перелопачують. Великий приплив кисню в пухкий біоматеріал забезпечує прискорену ферментацію.

Якщо компостний матеріал не очищений, компост виходить «брудним» і часто стає розповсюджувачем хвороб та бур'янів: насіння бур'янів і спори грибкових та інших хвороб не гинуть за короткий період його дозрівання.

Анаеробний спосіб

Другий спосіб триваліший у часі, але дозволяє зберегти більшу кількість цінних поживних речовин. При цьому в компостну купу можна закласти різноманітніший, у тому числі й грубий органічний матеріал — сухі товсті гілки, велику щепу, коріння тощо, — що підвищує цінність отриманого біодобрива.

Компоненти, навпаки, добре утрамбовують, скорочуючи доступ повітря. Часте перелопачування вмісту бурту не потрібне. Температуру в компостній купі підтримують на рівні +20…+30 °C. Проте за таких умов насіння бур'янів і спори грибкових хвороб також не гинуть.

Що можна і не можна класти в компост

Що можна класти в компост, щоб він був «чистим»

У компостну купу можна складати один вид або суміш побутових відходів, які переробляються ґрунтовими мікроорганізмами в поживні речовини, доступні рослинам. Чим більше розмаїття відходів, тим багатшим і якіснішим буде компост.

Велика кількість одного виду відходів формує збіднений компост. У такому біодобриві порушене співвідношення вуглецю та азоту — дуже важливих для рослин елементів — і відсутня значна частина інших потрібних елементів.

•       Надлишок вуглецю (великі гілки, щільні стебла перців, баклажанів, суха кора) уповільнює процес компостування, поки зайвий вуглець не вилетить у вигляді вуглекислого газу. Строк компостування через це подовжується.

•       Надлишок азоту (ним багаті листя, трави, овочі, фрукти, залишки їжі) призводить до того, що азот випаровується з компосту, і його втрати можуть становити до 30 %.

Для «чистого» компостування використовують:

•       деревні відходи — гілки, щепу, стружки, тирсу, коріння рослин, кору й куски деревини, але не пофарбовані олійними та іншими фарбами; у компостній ямі вони працюють як дренаж і розпушувач — для стоку зайвої води й посилення притоку повітря;

•       скошену траву, листя капусти без ознак грибкових та інших захворювань, здорову гичку моркви й буряка, здорову надземну частину перців і баклажанів;

•       падалицю фруктів і овочів (здорову);

•       гній домашніх тварин — з одного боку, це готове добриво, а з другого, він служить розігрівальним інгредієнтом, що прискорює розкладання інших відходів;

•       кухонні відходи, за винятком залишків їжі, у складі якої були м'ясні та молочні продукти;

•       їстівні гриби (перестарки, червиві) та шкарлупу яєць домашньої птиці;

•       паперові відходи — серветки й паперові рушники, одношаровий картон.

Які відходи не підходять для «чистого» компостування

Не можна закладати в компостну купу гичку картоплі, томатів і огірків. Переважно вони до кінця літа масово уражуються фітофторозом та іншими грибковими хворобами, спори яких довго зберігають життєздатність і, потрапивши у сприятливі умови (ґрунт), заражають рослини.

Не можна використовувати гнилі яблука — переносники парші, — а також падалицю сливи, черешні, вишні, персиків, абрикосів і винограду. Своїм запахом вони приваблюють гризунів. До того ж фруктові й виноградні кісточки перегнивають дуже повільно, а от молоду поросль формують швидко, перетворюючи компостну купу на зарості нових бур'янів.

Не можна закладати бур'яни з насінням і корінням. Насіння навіть недозрілих квіток і суцвіть дозріває в ґрунті, зберігає схожість і разом із компостом висівається в поле. Так само не кладуть трави з живучими коренями — кореневищні й коренепаросткові, — які зберігають життєздатність і при частковому перепріванні.

Крім того, в компост не додають:

•       кості тварин і риб — приваблять гризунів;

•       зацвілий хліб — пліснява може потрапити в ґрунт і заразити городні рослини;

•       бур'яни, від яких позбувалися за допомогою гербіцидів — залишки нерозкладених хімікатів забруднюють ґрунт;

•       багатошаровий клеєний картон, фарбовану деревину, глянцевий папір із кольоровим друком, поліетиленові та пластмасові відходи — у компост можна класти лише органічні відходи;

•       фекалії домашніх тварин і вміст котячих лотків — у таких відходах можуть бути небезпечні для здоров'я дітей і дорослих паразити-токсоплазми.

Важливо! Усі перелічені інгредієнти підлягають знищенню. Їх краще спалити, а попіл використати як добриво. Пластик і матеріали, що містять важкі метали, утилізують окремо.

Що можна і не можна класти в компост

Як зробити «брудний» компост чистим

Якщо в компостну купу скидають усі відходи, включно з переліченими з «чорного списку», компост виходить «брудним» і потребує обеззараження.

Найприйнятніший спосіб обеззараження та очищення компосту від шкідників — «гаряче» компостування. За такого способу компостній купі потрібен свіжий гній або матеріал із великою кількістю азоту: виділення надлишку азоту у вигляді аміаку й викликає «розігрівальний» ефект.

Перемішування інгредієнтів кожні 3–4 дні для збільшення доступу кисню та достатня вологість маси (у межах 60 %) сприяють дуже швидкому підняттю температури всередині купи до +65…+75 °C. У цих умовах гинуть:

•       насіння бур'янів;

•       спори грибкових хвороб;

•       яйця гельмінтів;

•       личинки шкідників.

Одночасно гине й більша частина як корисної, так і патогенної мікрофлори.

Із закінченням «вигорання» надлишків розігрівальних інгредієнтів температура бурту знижується до +20…+25 °C. З цього часу компостну купу перемішують рідше — через 12–14 днів. Іде нормальний процес ферментування.

Для відновлення позитивної мікрофлори зволожувати компостну купу можна робочими розчинами мікробіологічних ЕМ-препаратів — тих, що містять комплекс корисних мікроорганізмів (бактерії роду Bacillus, лактобактерії, дріжджі). Конкретний препарат варто обирати з-поміж зареєстрованих в Україні й застосовувати за інструкцією виробника.

Компост, який працює, а не шкодить

Компостна купа — не сміттєзвалище, а повноцінна «кухня» родючості. Варто лише розділити відходи на два потоки: здорову органіку — у купу, а гичку картоплі, бур'яни з насінням і кісточкову падалицю — у вогонь або в окремий бурт на гаряче компостування.