Епісція — фіолетове полум'я: догляд у домашніх умовах
Епісція належить до широко представленої в кімнатному квітництві родини геснерієвих (Gesneriaceae). Назва роду Епісція (Episcia) походить від грецького «episkios» — темний, затінений; рід налічує від 30 до 40 видів рослин. В англійських джерелах епісції називають «Flame Violet» («Фіолетове полум'я»), «Peacock Plant» («Павиний цвіт»), «Chameleon Plant» («Рослина-хамелеон») або «Orange african violet» («Помаранчева африканська фіалка»).
Опис епісції
Батьківщина епісцій — тропічні ліси Бразилії, Мексики, Колумбії, Гвінеї, Суринаму та Антильських островів. У природі вони ростуть як низькорослі стелючі трави з безліччю бічних пагонів, у тінистих вологих місцях під деревами.
Епісції мають супротивне розташування листя; еліптичне, густоопушене, залежно від виду від 5 до 20 см завдовжки та 3–10 см завширшки, зазвичай строкато забарвлене в межах коричнювато-рожево-оливково-зеленої гами. Для епісції характерне тривале утримання старого листя дорослою рослиною — довгі стебла не оголюються, а зберігаються повністю облиственими.
Епісції вирощують переважно заради привабливого листя, але й квітка дуже красиво виглядає на тлі незвичного забарвлення. Вона являє собою «грамофончик» близько 3 см завдовжки. Пелюстки зазвичай яскраво-червоні, зів жовтий крапчастий, зовнішня частина червона з поздовжньою жовтою. Зустрічаються сорти епісції з рожевими, помаранчевими, жовтими, блакитними, білими та крапчастими квітками.
Швидкий ріст і тривале цвітіння (з ранньої весни до глибокої осені) роблять епісції цінним об'єктом для кімнатної культури. Епісції зазвичай культивують як ампельні (звисаючі) рослини. Дорослі екземпляри сягають у довжину близько 40–60 см і мають до 20–30 розвинених пагонів, 5–10 з яких можуть цвісти.
Умови вирощування епісції — коротко
Температура: помірна під час росту та цвітіння, взимку не нижче 18 °C. Оберігати від протягів.
Освітлення: яскраве розсіяне. При нестачі освітлення забарвлення строкатого листя блякне.
Полив: помірний під час росту та цвітіння. Взимку обережний і рідший.
Підживлення: з квітня до початку серпня щотижня спеціальними добривами для квітучих рослин.
Вологість повітря: дуже висока. Горщики ставлять на піддон із мокрою галькою та регулярно обприскують повітря поруч.
Пересадка: щорічно навесні в широкі невисокі горщики.
Розмноження: насінням, листовими живцями, дочірніми розетками.
Догляд за епісцією
Освітлення та температура
Епісція надає перевагу яскравому розсіяному світлу без прямих сонячних променів. Оптимальне місце — вікна із західною або східною орієнтацією. Може рости на північних вікнах. На південних розміщують віддалік від променів або створюють розсіяне світло напівпрозорою тканиною. Епісція у всі періоди надає перевагу температурі повітря 20–25 °C, бажано не опускати її нижче 18 °C. В осінньо-зимовий період необхідно уникати протягів.
Полив
Епісції досить чутливі до режиму поливу — зайва вологість, як і сильна пересушка, для них шкідливі. З весни до осені необхідний помірний полив, у міру підсихання верхнього шару субстрату. Взимку полив обмежують, але до сухості земляний ком не доводять. Використовують м'яку, добре відстояну воду кімнатної температури. Оскільки небажано, щоб волога потрапляла на листя рослини, доцільно використовувати нижній полив.
Вологість повітря
Важливо! Обприскувати прямо по рослині не слід, оскільки опушені пластинки листя легко загнивають — тому просто повітря поруч, встановивши пульверизатор на мінімальний рівень. Для підвищення вологості можна розміщувати горщики на піддонах із мокрим керамзитом або торфом, при цьому дно не повинно торкатися води. Рослина добре підходить для вирощування в міні-парниках і тераріумах.
Підживлення та формування куща
Під час періоду активного росту навесні та влітку епісції підживлюють раз на 2 тижні розчином комплексних мінеральних добрив, розбавленим у 2 рази відносно інструкції. Органічні добрива також розбавляють у 2 рази.
Епісція досить швидко росте та потребує формування куща. Після цвітіння пагони вкорочують, а дочірні розетки зі зрізаних стебел підсаджують у цей самий горщик, щоб кущ був пишнішим. Швидкорослі ампельні сорти мають властивість розповзатися, легко вкорінюючись у сусідніх горщиках — тому рослини рекомендується підвішувати, щоб повзучі пагони не вкорінювалися.
Пересадка та ґрунт
Переваловувати рослини рекомендується щорічно, навесні. Для вирощування епісцій краще взяти досить широкі горщики невеликої висоти. Ґрунт має слабокислу або нейтральну реакцію (рН 5,5–6,5).
Ґрунтова суміш складається з 2 частин листової землі, 1 частини торф'яної та 1 частини річкового піску, з додаванням моху сфагнуму та шматочків деревного вугілля. Можна використовувати суміш для фіалок (сенполій): 4 частини листової землі, 1 частина торфу та 1 частина піску. Забезпечте хороший дренаж і великі зливні отвори на дні горщика. Мох сфагнум має ряд переваг: він пористий, гігроскопічний, має оптимальну слабокислу рН і антисептичні властивості.
Розмноження епісцій
Епісції легко розмножуються стебловими живцями, окремими листками та насінням. Розмноження останнім призводить до втрати сортових особливостей, тому найпростіший шлях — укорінення бічних пагонів. Розвинені ростки з 3–4 вузлами без власних бічних відростків ставлять у воду, але не занурюють глибоко (не більше 3–4 см).
Також можна, не відділяючи дочірню розетку від материнської рослини, підставити горщик і прикопати пагін у районі місця згину на кілька сантиметрів у вологий ґрунт. Зазвичай проблем з укоріненням стеблових живців не виникає — вони вкоріняться протягом тижня. Температура ґрунту під час укорінення має бути не менше +18 °C, а бажано близько +25 °C. Простий спосіб розмноження — укорінення живців безпосередньо в ґрунтовому субстраті: їх висаджують у легкий ґрунт у невеликий горщик (діаметр 7–9 см) і поміщають у парничок або накривають банкою.
Можливі труднощі при вирощуванні
Основну небезпеку для епісцій представляють гнилі, викликані надмірним зволоженням ґрунту при недостатньому освітленні та зниженій температурі взимку. Профілактика гнилей: виключення заболочування ґрунту (обов'язкова наявність дренажних отворів, полив після висихання верхнього шару), додавання в ґрунт при пересадці товченого деревного вугілля (5–10%) або розтертого сухого моху сфагнуму (10–20%).
При дуже сухому повітрі можуть підсихати кінчики листя, а молодий приріст мілішати. При нерегулярному поливі у деяких сортів листя може закручуватися. При занадто інтенсивному сонячному освітленні листя може вицвітати. У дуже темному місці рослини також втрачають забарвлення листя.
Шкідники: епісції можуть вражатися попелицею, борошнистим червецем, кореневою нематодою. Заходи боротьби — застосування інсектицидів (актеллік, неорон та ін.), обробку повторюють 2–3 рази з інтервалом 7–10 днів. При зараженні нематодою з рослини зрізають живці, землю викидають, а посуд кип'ятять.
Популярні види епісцій
Епісція гвоздикоцвіта (Episcia dianthiflora)
Синонім — Альсобія гвоздикоцвіта (Alsobia dianthiflora). Виділена в окремий рід Альсобія. Батьківщина — Мексика. Багаторічна тропічна рослина з двома типами пагонів: укороченими зі зближеним листям і довгими тонкими, з віком темніючими, що вкорінюються у вузлах (вусами), несучими дочірні розетки. Листя дрібне, завдовжки 3 см, еліптичне до яйцеподібного, по краю городчасте, темно-зелене з пурпуровою серединною жилкою. Квітки поодинокі, білі з пурпуровими точками в зіві та бахромчастими по краю частками.
Епісція мідно-червона (Episcia cupreata)
Росте в тінистих місцях, на висоті до 2000 м над рівнем моря, у тропічних вологих лісах Колумбії, Венесуели, Бразилії. Багаторічна трав'яниста рослина значно більших розмірів, ніж попередній вид. Пагони стелючі, легко вкорінюються в субстраті. Листя еліптичне, біля основи майже серцеподібне, 6–13 см завдовжки та 4–8 см завширшки, густо опушене; зверху коричнево-зелене до мідного, з білою широкою смугою вздовж серединної жилки, знизу — червонувате. Квітки поодинокі, вогняно-червоні; трубка віночка 2–2,5 см завдовжки, всередині жовта в червоних плямах, ззовні червона. Цвіте влітку, в липні-вересні. Активно використовується при схрещуванні та має багато культурних форм.
Епісція повзуча (Episcia reptans)
Зустрічається в тінистих місцях у тропічних вологих лісах Бразилії, Колумбії, Гвіани, Суринаму. Багаторічна трав'яниста рослина. Пагони повзучі, довгі, розгалужені. Листя еліптичне, 4–8 см завдовжки та 2–5 см завширшки, серцеподібне біля основи, густо опушене, зверху оливково-зелене та коричневе, знизу червонувате, по краях пилчасто-війчасте; вздовж серединної жилки зі срібно-зеленою вузькою смугою. Квітки поодинокі, розташовані в пазухах листя, на червоних квітконіжках; зів віночка 2 см у діаметрі, всередині рожевий, ззовні червоний. Цвіте в липні-вересні. Широко застосовується як ампельна рослина.
Епісція — справжнє «фіолетове полум'я» у вашому домі. Її незвичайне строкате листя та яскраві квіти прикрасять будь-який інтер'єр.