Естрагон, або Тархун — кулінарний полин
Естрагон значно ближчий до українських городів, ніж здається на перший погляд. У дикому вигляді ця рослина рясно уздовж річкових берегів і на знижених ділянках степової рівнини в Східній Європі, Середній Азії, Монголії, Китаї, Пакистані та Індії. У Північній Америці ареал естрагону тягнеться від Центральної Мексики до субарктичних районів Канади й Аляски. Друга, більш відома в народі назва — тархун. Ботанічно тархун — це полин естрагонний (Artemisia dracunculus), рослина роду Полин (Artemisia) родини Айстрові (Asteraceae).
У чому цінність естрагону
Головна перевага рослини — багатий склад: аскорбінова кислота, каротин і рутин. Навіть у висушеному вигляді зелень зберігає характерний аромат. У кулінарних стравах естрагон посилює вироблення шлункового соку, покращує апетит і сприяє нормалізації роботи залоз внутрішньої секреції, зокрема статевих.
У кулінарії та медицині застосовується зелень естрагону, зібрана на початку цвітіння. ЇЇ зв'язують у пучки та сушать під навісом на протязі. У народній медицині тархун цінують передусім як ефективний сечогінний та протицинготний засіб.
Опис рослини
Естрагон — трав'яниста рослина, що формується кущиками заввишки до 150 см. На одному місці без пересадки тархун може рости 5–7 років. Ділянка під нього потребує великої кількості добрив і добре перекопаного ґрунту, а от надмірно вологих місць рослина не терпить. Суттєвий плюс культури — холодостійкість і чудова здатність до зимівлі.
Європейські сорти естрагону
Серед сортів, поширених у європейському вирощуванні, варто відзначити такі:
• Французький — пряний, ніжний аромат із легкою гострою ноткою; насіння практично не зав'язує, розмножується вегетативно.
• Німецький — інтенсивніший і солодкуватий смак порівняно з іншими європейськими різновидами, добре тримає форму куща.
• Драгончелло (італійський) — сорт із м'яким ароматом, популярний у середземноморській кухні.
• Яничар — невибагливий сорт із насиченим смаком, добре пристосований до вирощування в українських умовах.
• «Маленький дракон» — витриваліший сорт, менш вимогливий до якості ґрунту, добре переносить несприятливі умови.
Вирощування тархуну
У середній смузі тархун найчастіше вирощують розсадним способом. Насіння проростає повільно, тому для нього створюють особливі умови: температура повинна триматися не нижче 20 градусів тепла, а перші сходи з'являються лише на десятий день.
Протягом усього літа рослині потрібен ретельний догляд:
• регулярні поливи;
• видалення бур'янів;
• розпушування ґрунту.
На зиму грядки з естрагоном варто вкрити перегноєм або торфом — це допоможе рослині легше пережити холодний період.
Хвороби та шкідники
Тархун схильний до ржавчини, яка найчастіше виникає при надлишку азоту в ґрунті. Кущі також можуть атакувати цикадки та листкова попелиця. Втім, врятувати грядки цілком реально: достатньо дотримуватися двох простих умов — чистоти та правильної агротехніки. Восени пошкоджені стебла обов'язково зрізають і знищують, щоб не допустити поширення хвороб і шкідників на наступний сезон.
Естрагон вирощують без зайвих клопотів роками поспіль. Досить один раз підібрати сорт під смак і клімат, щоб щоліта мати під рукою ароматну прянощу для соусів, солінь і напоїв.