Ґрунти для саду: як визначити тип і підготувати ділянку
Перш ніж садити перше дерево, варто познайомитися з тим, що у вас під ногами. Тип ґрунту, рельєф, рівень ґрунтових вод — усе це безпосередньо впливає на те, чи буде сад здоровим і врожайним. Хороша новина: навіть «складний» ґрунт можна покращити, якщо знати як.
Що таке родючість ґрунту і як її визначити?
Родючість ґрунту — це його здатність забезпечувати рослини живленням і вологою протягом усього життя. Вона залежить від вмісту поживних елементів, фізичних і агрономічних властивостей, а також від того, як людина господарює на землі.
Більшість ділянок під колективні сади не відзначається високою родючістю. Точно визначити тип ґрунту, його склад і характеристики допоможе детальне обстеження та агрохімічний аналіз — його проводять обласні станції хімізації сільського господарства за заявками садівничих колективів.
Що враховувати при виборі ділянки під сад?
Різні культури мають різні вимоги до ґрунту, вологи та глибини коренів. Основна маса коренів яблуні й груші залягає на глибині 100-600 мм, вишні й сливи — 100-400 мм, ягідних кущів — ще менше.
За посухостійкістю культури розташовуються так: найбільш стійкі — вишня та аґрус, найбільш вологолюбні — слива, малина, суниця. Яблуня, груша, чорна смородина та обліпиха займають проміжне місце. Яблуня і груша також найвибагливіші до рівня ґрунтових вод — він має бути не ближче 2-3 м від поверхні. Для ягідних кущів достатньо 1 м. Якщо вода підходить вище — це загрожує загибеллю плодових дерев.
Основні типи ґрунтів і їх придатність для саду
За складом розрізняють піщані, супіщані, дернові, суглинисті, глинисті та торф'яні ґрунти. Кожен має свої особливості:
Піщані та супіщані — швидко прогріваються, але погано тримають вологу. Якщо сформовані на глибоких пісках (понад 1500 мм), запаси продуктивної вологи в них низькі.
Важкосуглинисті та глинисті — погано пропускають воду: на схилах це призводить до змиву верхнього шару, а в низинах — до перезволоження і слабкого прогрівання.
Дернові та дерново-слабопідзолисті — придатні для садових рослин. Сильнопідзолисті, підзолисті та заболочені потребують спеціальних меліоративних заходів і без них для саду не придатні.
Торф'яні ґрунти: як перетворити болото на сад
Під сади дедалі частіше відводять осушені болота і торф'яні виробітки. У природному стані торф'яні ґрунти не придатні для вирощування культурних рослин — але мають приховану родючість завдяки органічній речовині.
Верхові болота — розташовані на рівних поверхнях із надлишковим зволоженням. Ґрунт сильнокислий (рН 2,8-3,5), поживні елементи недоступні для рослин, корисних мікроорганізмів практично немає.
Низинні болота — живляться ґрунтовими водами, насиченими кальцієм і магнієм. Кислотність слабка або близька до нейтральної, рослинний покрив кращий. Придатніші для освоєння.
Щоб перетворити торф'яний ґрунт на придатний для саду, послідовно застосовують кілька прийомів: осушення (відведення надлишкової води через відкриту осушувальну мережу), вапнування (усуває кислотність і активізує мікробну діяльність), піскування (покращує фізичні властивості) та внесення добрив. Оптимальний рН для плодових і ягідних рослин — 5,0-6,0.
Піскування проводять на ділянках із шаром торфу понад 400 мм: 4 м³ піску (близько 6 т) на 100 м². На ділянках із тонким шаром торфу піскування не рекомендується — при перекопуванні нижній пісок і так перемішується з торфом. Якщо рівень ґрунтових вод не вдається знизити — садіть дерева на земляних горбиках висотою 30-50 см і обирайте слаборослі підщепи.
Як підготувати ділянку перед закладанням саду
Освоєння ділянки починають з облаштування осушувальної мережі — або, навпаки, зрошення, якщо є потреба. Далі: прибирають пні, каміння та чагарник, вирівнюють поверхню, при потребі вносять вапно, пісок, органічні та мінеральні добрива і перекопують ґрунт на глибину 200 мм. Дози вапна й добрив залежать від типу ґрунту та його кислотності.
Весь масив бажано обсадити захисними деревними породами — липою, кленом, в'язом, березою, ясенем. Як живопліт підходять жовта акація, ліщина, чубушник, жимолость, шипшина, аронія. Садозахисні смуги мають бути ажурними та продуватися: дерева садять у два ряди за схемою 1,5-3×1-1,25 м, кущі — в один-два ряди за схемою 0,75-1,5×0,5-0,75 м.
Садозахисні смуги не потрібні, якщо ділянка оточена лісом або будівлями. Сторони, що виходять до ярів, річок або низин, також не обсаджують.
Підготовка ґрунту — це інвестиція, яка окупається роками щедрих врожаїв. Витратьте час на аналіз і освоєння ділянки зараз — і сад відплатить вам вже з перших років.
